Україна не зможе розвиватися за старим консервативним сценарієм, який базується на викопному паливі

 9 Грудень, 2019

Глобалізаційні процеси в сучасному світі створюють виклики і одночасно є шансом для України побудувати нову конкурентну економіку, орієнтовану на енергозаощадливі технології та поступову відмову від викопного палива. Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак у Києві під час Міжнародної конференції  щодо шляхів досягнення цілей Паризької угоди, на якій ряд країн презентували свої напрацювання з розробки Стратегій низьковуглецевого розвитку до 2050 року.

Презентуючи розроблену Україною Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року Мініст зазначив, що протягом останніх двох років Уряд приділяє особливу увагу розробці нової національної кліматичної політики і зокрема, майбутній реалізації Паризької кліматичної угоди.

«Глобалізаційні процеси у світі – це виклик і одночасно можливість для України зробити «стрибок» на новий рівень розвитку та побудувати нову конкурентну економіку», – сказав Міністр екології та природних ресурсів України.

Він нагадав, що модель низьковуглецевого розвитку економіки передбачає декарбонізацію енергетики, підвищення енергоефективності, подальший розвиток відновлювальних джерел енергії.

«Заради можливості бути конкурентноспроможними на міжнародній арені Україна буде змушена буде переорієнтовувати існуючу економічну модель. Ми не можемо дозволити собі “розвиватися” за старим консервативним сценарієм у той час, коли світ поступово відмовляється від викопного палива, зменшує інвестицій у цю сферу, а при цьому у світі стрімко знижуються ціни на сонячну та вітрову енергетику і зростає роль інноваційних технологій», – сказав пан Міністр

Міністр також наголосив, що Україна протягом останніх двох років зробила багато для запровадження національної кліматичної політики. Зокрема, однією з перших розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку, яка є вимогою  Паризької кліматичної угоди та найближчим часом має бути розглянута Урядом.

Нагадаємо, сьогодні у Києві розпочалася Міжнародна конференція  щодо шляхів досягнення цілей Паризької угоди. Захід  організований Мінприроди спільно з глобальною ініціативою Групи Світового Банку “Партнерство заради ринкової готовності”. У рамках конференції  країни-учасники Партнерства презентували свої напрацювання з розробки Стратегій низьковуглецевого розвитку, відповідно до взятих на себе зобов’язань у  рамках Паризької угоди. Також сьогодні у Києві розпочнеться вісімнадцяте засіданню Асамблеї “Партнерства заради ринкової готовності” Групи Світового Банку, яке вперше проводиться в Україні.

Нагадаємо, у 2016 році набула чинності Паризька кліматична угода, яку підписали 195 країни. Україна однією з перших стала стороною Паризької угоди, яка спрямована на посилення виконання принципів, закладених в Рамковій конвенції ООН зі зміни клімату.

Головна ціль Паризької кліматичної угоди – не допустити зростання глобальної середньої температури більше 2°C (по можливості – не більше 1,5°C) відносно показників до початку промислової революції, коли людство почало спалювати величезну кількість викопного палива, що потягнуло за собою зміни клімату.

Друга мета договору полягає у зменшенні викидів парникових газів у атмосферу до нульового рівня впродовж другої половини ХХІ століття.

Кожна країна зобов’язалась робити внески для досягнення цих двох цілей, так звані “національно визначені внески”. У договорі йдеться про те, що ці вклади мають бути амбіційними і зростати з часом. Кожні п’ять років держави мають звітувати про зроблені внески у Секретаріат РКЗК ООН і ставити нові цілі. Перший звіт країни мають надати у 2023 році.

Відмінністю Паризької угоди від Кіотського протоколу є наявність зобов’язань для всіх країн-учасниць, а не тільки розвинених.

Джерело: Міністерство еології і природних ресурсів України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний запис

Модернізація електроосвітлення на ДТЕК ЦЗФ Павлоградська

Пт Чер 15 , 2018
Використовувалися два види світильників: в алюмінієвому корпусі зі вбудованими світлодіодами під індивідуальними захисними лінзами; в корпусі з алюмінію, алюмінієвого сплаву і полікарбонату (makrolon).