14 квітня 2019 року у КВЦ “Парковий” відбувся 5-й Форум енергоефективного партнерства “Територіальні громади, держава, бізнес: Прозорі інвестиційні моделі”.
Окрема секція щодо енергоефективності в промисловості зібрала понад 100 фахівців та 10 спікерів. Модератором секції виступила Тамара Буренко, заступник Департаменту стратегічного розвитку Держенергоефективності.
Першу панель, присвячену енергоефективності та виконанню міжнародних угод відкрив Олександр Черних, директор департаменту промислового розвитку Мінекономіки. “Енергомодернізація промисловості – один з ключових аспектів розвитку економіки країни. Перш за все це питання актуальне в розрізі конкурентоздатності української промисловості на міжнародній арені. Тільки по основним показникам ми відстаємо від європейських країн втричі”, – зазначає пан Олександр, – також слід пам’ятати про зобов’язання щодо імплементації європейських директив, які передбачають вирішення питання енергоефективності промислових підприємств”. Предствик Мінекономіки також наголосив на тому, що питання енергоеекивності вже давно вийшло за межі проблем екології і перейшло в пардигму питань безпеки країни.
Світлана Гринчук, представниця Міністерства екології та природних ресурсів України зазначила, що питання зміни клімату та збереження озонового шару має безпосереднє відношення до завдань підвищення енергоефективності та покращення економічних показників країни в цілому. У цьому контексті, ключовим досягнення Мінприроди є розробка законопроекту “Засади моніторингу, звітності, моніторингу та верифікації викидів парникових газів”, який нещодавно було прийнято за основу у першому читанні Верховною Радою України. Його суть передбачає впровадження абсолютно нової системи моніторингу викидів парникових газів, яка буде відповідати всім міжнародним та європейським нормам. Така система дасть змогу самим підприємствам моніторити власні викиди, а також надасть доступ громадськості до цієї інформації. Окрім цього, система відкриє можливість українським підприємствам значно підвищити свою конкурентноздатність та інвестиційну привабливість на міжнародній арені. Адже наразі інформація про карбонову ємність продукції є одним з ключових факторів на міжнародному ринку, а її відсутність обмежує можливості просування української продукції.
Також пані Світлана поділилась з аудиторією інформацією щодо перспектив та важливості запровадження системи торгівлі викидами. Це інструмент, який покликаний стимулювати підприємства підвищувати енергоефективність та робити виробництво більш екологічним, і в той же час дає змогу отримувати за це додаткову вигоду. “Підприємства, які будуть включені в систему торгівлі, отримають квоту, в межах якої матимуть можливість здійснювати викиди парникових газів. Підприємство, яке буде впроваджувати енергоефективні заходи, нові технології та модернізувати виробництво, таким чином скорочуючи викиди, зможе продавати іншим підприємствам свою частку квоти” – пояснює пані Світлана.
Друга панель секції розкривала можливі джерела фінансування енергоефективних проектів для підприємств. Серед ключових тем панелі були: застосування механізму ЕСКО для підприємств, запуск Фонду Гарантованих позик, як механізму фінансування проектів з енергоефективності, а також досвід банківських установ у фінансуванні енергоефективних заходів на підприємствах.
