Про ефективні механізми стимулювання промислових підприємств до зеленої модернізації та енергоефективності обговорили на спеціалізованому круглому столі, який був ініційований UNIDO та UNECE за участю представників Комітету ВРУ ПЕК, Держенергоефективності та бізнесу.
Наразі промисловий сектор є одним з найбільших генераторів викидів СО2. В той же час у країні відсутній механізм, який би спонукав виробничі підприємства знижувати рівень забруднення навколишнього середовища парниковими газами. «Найвагомішою перешкодою, що постає на шляху вирішення цієї проблеми є відсутність достатнього фінансування заходів з енергомодернізації на підприємствах», – зазначає Тамар Буренко, заступник директора Департаменту стратегічного розвитку Держенергоефективності.
На круглому столі Йєтте Елегард із Данського енергетичного агентства було представлено досвід роботи схеми добровільних угод Данії, що має більш як 20 річну історію підтримки енергоефективності для промислових підприємств.
На заході також був презентований механізм, що розроблений фахівцями Держенергоефективності за сприяння Українсько-данського енергетичного центру. Він передбачає фінансову компенсацію підприємствам від держави на впровадження зеленої модернізації, що дозволить скоротити споживання енергії в промисловості та зменшить викиди парникових газів.
Як працюватиме механізм стимулювання підприємств до енергоефективності?
Як відомо, в Україні у 2019 році ставка екологічного податку за викиди СО2 зросла у 24 рази: із 0,41 грн. за тонну до 10 грн. за тонну. У результаті очікуються надходження до держбюджету в розмірі 1,2 млрд. грн., однак вони не мають цільового призначення. Для того, щоб оптимізувати енерговитрати промислових підприємств та зменшити фінансове навантаження при виплаті вищого податку, механізм передбачає використання частини коштів з податку на СО2 як відшкодування кредиту саме на енергоефективні проекти.
У разі імплементації цієї ініціативи, уже з початку 2020 року промислові підприємства зможуть:
- скоротити енергоспоживання та викиди CO2;
- заощадити витрати при впровадженні енергоефективних заходів;
- підвищити конкурентоздатність продукції.
При розробці механізму фахівці спирались на 20-річний досвід Данії, де підприємства укладають добровільні угоди із Енергетичним агентством Данії, впроваджують енергоефективні заходи та отримують компенсації після сплати податку за CO2.
«У своїй роботі ми не сліпо переймали датських досвід, а всі напрацювання адаптували до українських реалій. Схема добровільних угод, яку ми розробили для стимулювання підприємств до енергоефективності, послуговується також успішним досвідом реалізації програми «теплих кредитів», тож ми очікуємо, що проект запрацює досить швидко та ефективно», – розповідає Тамара Буренко.