В Індії запроваджено програму торгівлі викидами

 9 Грудень, 2019

У 2017 році в Індії забруднення повітря призвело до смерті щонайменше 1,2 млн жителів. Щоб змінити ситуацію, в західному штаті Гуджарат запроваджено експериментальну схему боротьби з забрудненням повітря, яка може стати моделлю для інших регіонів країни.

Концентрація дрібних твердих частинок РМ2,5 (діаметром менше 2,5 мкм) в Індії у 8 разів перевищує безпечний рівень, встановлений Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Частинки є настільки маленькими, що здатні проникати глибоко в легені і спричиняти розвиток респіраторних і серцево-судинних захворювань, роблячи їх смертельними. Забруднення повітря в Індії пов’язане з випарами при приготуванні їжі на дровах і гною, що використовується як паливо всередині приміщень в селах, а також вихлопними газами, сажею, будівельним пилом і промисловими викидами в містах.

Щоб вплинути на ситуацію, штат Гуджарат запустив першу в світі програму «обмеження і торгівлі» по боротьбі із забрудненням повітря. Програма стартувала в промисловому місті Сурат, де текстильні та фарбувальні підприємства є головним джерелом забруднення.

Основним товаром у системі торгівлі викидами виступають мікрочастинки, які в результаті діяльності промисловості надходять в атмосферу через димові труби. В рамках ініціативи уряд встановлює обмеження на кількість викидів і видає дозвіл, відповідно до стандарту: 150 мг/куб. м твердих частинок, які потрапляють в атмосферу. Фабрики можуть купувати та продавати ці дозволи, щоб залишатися нижче допустимої межі. Дотримуватися лімітів щодо забруднення повітря передбачає обмежена кількість дозволів, незважаючи на те, що підприємства можуть вести торгівлю ними між собою.

Наприклад, якщо одна компанія оцінює зниження емісій шкідливих речовин як недороге, то її показники будуть краще встановленого стандарту, і вона зможе продати свої дозволи іншій фірмі, для якої скорочення викидів є коштовним процесом. Обидві сторони отримують вигоду, оскільки знижуються їх загальні витрати на дотримання вимог, а загальний обсяг емісій залишається незмінним. Схема «обмеження і торгівлі» мотивує компанії шукати дієві і недорогі способи зниження викидів, щоб продавати свої дозволи іншим фірмам.

З 2011 року місцеві органи з контролю за забрудненням працюють і вивчають вплив торгівлі викидами в Сураті спільно з Чикаго і Гарвардським університетом.

У 2015 році Міністерство навколишнього середовища покарало 17 підприємств через високий рівень забруднення — целюлозно-паперові, лікеро-горілчані, цукрові, шкіряні фабрики, електростанції, а також металургійні і сталеливарним заводи — ​​в обов’язковому порядку встановити прилади безперервного моніторингу емісій. Прилади являють собою мережу датчиків, які встановлені на фабриках. Прилади в реальному часі посилають дані щодо забруднення, що надходять в атмосферу через димові труби. На першій стадії експерименту близько 170 підприємств встановили системи моніторингу загальною вартістю $2,5–7 тис. Ці датчики і встановлений стандарт щодо викидів будуть використовувати, щоб визначити емісії від всіх індустрій, які беруть участь в пілотній програмі.

«Ми працювали разом з Радою з контролю забруднення Гуджарату і підприємствами над тим, щоб зрозуміти, як використовувати ці дані для регулювання», — каже економіст і директор Інституту енергетичної політики при Чиказькому університеті Майкл Грінстоун. Він додав, що в рамках експерименту в Гуджараті беруть участь текстильна, паперова і цукрова промисловості.

Рада з контролю забруднення штату зробила цей проект пілотним, щоб всі отримані результати могли допомогти діяльності ринку. У разі успіху таку систему регулювання можна буде розширити на інші частини Гуджарата й штати Індії.

«Забруднення повітря твердими частинками скорочує тривалість життя в Індії. Якщо цей проект буде успішним, з’явиться гарна і безпрограшна можливість для подальшого розвитку системи торгівлі викидами. Це дозволить промисловості знизити витрати на дотримання вимог і поліпшити якість повітря, що в кінцевому рахунку позитивно позначиться на здоров’ї людей », — наголосив Грінстоун.

Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний запис

Понад 15 асоціацій України виступили проти екологічних маніпуляцій та підписали Меморандум про співпрацю

Чт Лип 18 , 2019
Підписання відбулось 12 липня 2019 року під час брифінгу «Екологічні маніпуляції: ціна для України», проведеного за ініціативи Професійної асоціації екологів України в прес-центрі ІА «Українські новини».