Котел на біомасі: скільки коштує “зелене” тепло?

 21 Жовтень, 2019

“Зелені” тренди в енергетиці в останні роки простежуються все більше, що не дивно, враховуючи, що копалини палива рано чи пізно вичерпаються. Установка твердопаливних котлів, які дозволяють перетворювати в теплоенергію деревину, відходи рослинництва або енергетичні культури, ще не стала мейнстрімом, однак привертає до себе все більше уваги.

Економіка обладнання

За даними Держенергоефективності, після 2014 року в Україні введено в експлуатацію 2,2 ГВт потужностей на біомасі (всього на 1 січня 2019 року, з урахуванням встановлених до 2014 року – 5,3 ГВт). Статистика показує, що частка побутових котлів, встановлених після 2014 року, невелика – всього 11% від загальної кількості потужностей.

Основна частина нових потужностей на біомасі доводиться на бюджетну сферу – 48%, також активно проекти з біоенергетики впроваджують в промисловості – 22% і ТКЕ – 19%.

Установка котлів цікава бізнесу як для обігріву власних приміщень, так і для подальшого продажу тепла населенню, організаціям або установам. Так скільки це коштує і наскільки привабливий напрямок для інвестицій?

Для початку варто відзначити, що в Україні з 2017 року діє гарантований тариф на тепло “не з газу” – на рівні 90% від тарифу на тепло з газу в регіоні. Це дозволяє інвесторові прорахувати рентабельність проекту.

Ключовим є питання вартості твердопаливного котла. Ціна безпосередньо залежить від потужності котла, а на термін окупності впливає тип сировини, яке спалюватимуть, і той факт, що в більшості випадків котли використовуються тільки в опалювальний сезон для обігріву.

За розрахунками біоенергетичних асоціації України, котельня на біомасі потужністю до 10 МВт буде коштувати 1,5-3 млн євро, а її термін окупності, в залежності від виду використовуваного сировини, складе 2-3 роки.

Одним з нових великих об’єктів в даній галузі є ТЕЦ в Кам’янець-Подільському (Хмельницька область), яка запрацювала в липні 2018 року. З 45 МВт загальної потужності 15 МВт – твердопаливні котли, а основна частина потужностей – на газу. ТЕЦ опалює 190 житлових будинків і 8 шкіл / садків, її вартість – $ 8,2 млн.

Однак такі масштабні проекти є скоріше винятком, найчастіше будують невеликі комплекси потужністю до 2 МВт. Цього цілком вистачає для опалення комерційного об’єкта середніх розмірів.

Наприклад, київський ТЦ “Академ Сіті” площею 8 тис. кв. м повністю опалюється за рахунок власної котельні потужністю 0,9 МВт. Котли розташовані в невеликому будинку поруч з торговим центром, управління здійснюється дистанційно.

Спочатку котельня працювала на дерев’яних пелетах, проте через рік експлуатації власники захотіли зекономити і перейти на соняшник. Зараз на котли поставляється найдешевше пальне, яке закупили за підсумками тендера. Фактично котел працює на соняшникових пелах і елеваторних відходах, при чому половина палива – це пил. При цьому обладнання дозволяє спалювати його без диму, кіптяви і сажі, що дуже важливо для об’єкта в межах міста. Термін окупності котельні становить близько 3 років.

Агрохолдинг KSG Agro є прикладом того, як агровиробник може заробляти на виробництві тепла з відходів рослинництва. Компанія кілька років тому встановила котли на своєму свинарному комплексі, а коли переконалася в економічній доцільності проекту, то в 2017-2018 рр. встановила дев’ять котелень на біопаливі загальною потужністю 8,35 МВт на об’єктах соціальної інфраструктури (сільських школах, садочках та ін.). Загалом котельні KSG Agro виробляють за опалювальний сезон (160 днів) більше тисячі Гкал тепла.

Компанія закуповує як українські котли (потужністю 100-350 кВт, виробник – Чернігів), так і імпортні (потужністю 500-800 кВт, регіону походження – Прибалтика). Інвестиція в котельню складає 1,5 млн грн, а окупність такого проекту досить довга – 7-10 років, тому що він заробляє тільки в опалювальний сезон.

Житомирська обласна психлікарня перейшла на опалення від котельні 5 років тому. Потужність котла становить 2,5 МВт, він працює на лушпинні і тирсі. Залежно від вологості сировини, витрата палива на 1 Гкал тепла становить близько 2 куб. м.

ККД котлів

Багато в чому термін окупності і прибутковість котельні залежить від ККД котла.

“Волинь-Кальвіс” – українсько-литовське підприємство з виробництва котлів, що працює на українському ринку з 2006 року. За словами її співвласника і керівника Анатолія Понікарчука, реальний ККД якісних котлів на біомасі складає 85-87%.

“В останні роки з’явилося багато компаній-фальсифікаторів, які посилаються на нас і кажуть, що їх котли ідентичні, але значно дешевше. Наші котли обов’язково мають вторинний піддув – подачу підігрітого повітря, що забезпечує доокислення і гарантоване спалювання, що скорочує викиди, збільшує потужність і ККД, а також істотно скорочує витрату палива. Якщо виробники не роблять вторинний піддув і кажуть, що у них ККД 90%, це викликає сумніви “, – розповів пан Анатолій.

За його словами, є кілька ознак того, що котел має низький ККД. Якщо ззаду на вихлопі котла на відстані півметра температура 300-350 ° градусів – ККД котла максимум 70-75%. Інша ознака неякісного котла – чорний дим на об’єкті. Дим означає недопал палива і викид речовин в повітря, більше 70% ККД на такому котлі немає.

Термін “життя”

Як зазначив керівник “Волинь-Кальвіс”, ресурс роботи котла, який вказують в паспорті – 8 років при окупності 3 роки. На практиці ж навіть 10-12 років експлуатації – це не межа для твердопаливних котлів, проте для тривалого терміну роботи вкрай важлива правильна експлуатація котла.

“Найстрашніший режим експлуатації для котла – 25-30% потужності. При номінальному навантаженні йде повне горіння, і ми легко проходимо конденсацію. Найкращий режим для роботи котла – 80-90%, оскільки геометрія топки розрахована на повну потужність”, – пояснив Анатолій Понікарчук.

Також велике значення має сировину для біопалива. Власник котла, з одного боку, хоче заощадити і купити паливо якомога дешевше, однак воно відрізняється по калорійності і вимогам по режиму спалювання. Як відомо, солома зернових дешевше, ніж дерево і соняшникові пелети, однак при спалюванні при високих температурах її зола плавиться і утворює клінкер, від якого котел перестає працювати.

“Ми рекомендуємо додавати солому в подрібненому вигляді в деревну тріску (30-40%), тоді клінкер при спалюванні не виникає. Найкраща солома з бобових. В Україні є кілька виробників пелетів і брикетів із соломи ріпаку – при її спалюванні клінкер в котлі не утворюється “, – радить співвласник” Волинь-Кальвіс “.

N.B.

Є кілька моментів, які слід врахувати для максимально ефективної експлуатації твердопаливних котлів.

– Твердопаливні котли набагато небезпечніші, ніж газові. Якщо в котел завантажили паливо і пропала енергія, процеси горіння все одно тривають.

– Завжди потрібно мати резерв на випадок зупинки котла. Наприклад, Житомирська психлікарня раніше опалювалася газовими котлами, і при будівництві біокотельной їх зупинили. Котельня справляється з опаленням приміщень навіть в сильні морози, але в аварійному випадку, поки котел ремонтують, лікарня може перейти на газ.

– Котли досить компактні, а ось біопаливо може вимагати значної території для зберігання. Це ускладнює проектування в умовах, коли територія обмежена. Наприклад, у київського ТЦ “Академ Сіті” поруч з котельні не було місця для будівництва силосу для палива, тому його збудували всередині будівлі. Але для котельні більшої потужності і з більшою  територією для зберігання сировини це, ймовірно, було б неможливим.

– Чимало котлів має опцію для утилізації деревини, коли можна відключити автоматичну подачу, і утилізувати відходи деревини. З досвіду деяких підприємців, цілком можливо місяць-півтора топити відходами від чистки дерев.

– Контракти на поставки палива потрібно підписувати хоча б восени, а краще – влітку: тоді ціни відчутно нижче. А до кінця сезону котельні відчувають брак палива, навіть ті, які мають власну сировину (наприклад, KSG Agro).

– З тонни пелети, в залежності від завантаження котла і якості палива, виходить 3,5-3,8 Гкал тепла.

– Чітких стандартів якості палива немає, тому замовнику самостійно доводиться здійснювати контроль якості. Найпростіше тестувати дерев’яні пелети, однак, за оцінкою гравців ринку, близько 90% пелет, виробленої в Україні, йде на експорт.

Джерело: http://reform.energy/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний запис

ТОП-10 підприємств-забруднювачів українського повітря в 2018 році

Пн Вер 9 , 2019
Працюючі в Україні найбільші промислові підприємства – основні джерела забруднення українського повітря. Державна служба статистики публікує ТОП-10 підприємств-забруднювачів українського повітря в 2018 році.