Енергоефективність у промисловому секторі – один з інструментів не лише декарбонізації економіки, а й підвищення її конкурентоздатності

 1 Грудня, 2021

На цьому наголосив Костянтин Гура, в.о. Голови Держенергоефективності, під час виступу на круглому столі, ініційованому УСПП «Енергоефективність у промисловості в контексті сталого розвитку».

Підписавши Паризьку угоду, Україна обрала курс на розвиток низьковуглецевої економіки.

У той же час країни ЄС взяли на себе підвищені зобов’язання із виконання Паризької угоди. Ціль “EU Green Deal” – досягти кліматично нейтрального континенту до 2050 року. Серед інструментів – введення податку на імпорт тих товарів, які матимуть значний вуглецевий слід (СВАМ).

Тож Україна стоїть перед викликом перетворити власні ризики на переваги.

Виступаючи, Костянтин Гура навів вагомі причини для нагальних зрушень у сфері енергоефективності в промисловості:

енергоємність ВВП в Україні у 2019 році була у 2,5 рази вище, ніж в Польщі, та у 3,3 рази вище, ніж у Німеччині;
на промисловість припадає третина усього енергоспоживання в країні;
у 2018 році втрати енергії через низьку енергоефективність підприємств коштували Україні близько 1,5 млрд доларів.
Тому Держенергоефективності разом з Міненерго ініціювало запровадження інструменту реінвестицій коштів з податку за викиди СО2 на фінансування енергоефективних проєктів на промислових підприємствах – Фонду декарбонізації. Відповідний законопроєкт зареєстровано у Верховній Раді України. Детальніше про це розповіла Тамара Буренко – начальник Управління низьковуглецевого розвитку Держенергоефективності.

Агентство також тісно співпрацює із GIZ: діють Мережі енергоефективних підприємств, запроваджено навчання енергоаудиторів, випущено практичний посібник з енергоаудиту тощо.

Крім цього, минулого року партнер Держенергоефективності – UNIDO разом із Укргазбанком запровадили фонд гарантування позик для впровадження енергоменеджменту в промисловості. За умовами програми підприємства можуть брати кредити без застави на впровадження систем енергоменеджменту або модернізацію.

Усі ініціативи є необхідними.

“Наразі Україні потрібно вирішити першочергові питання: модернізація теплоблоків на ТЕЦ, зношеність яких сягає 90%, розвиток біоенергетики, підвищення енергоефективності підприємств, декарбонізація промисловості”, – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

«Все це вимагає державного менеджменту, стратегії розвитку сфери і стабільності ділового, інвестиційного поля» – підсумував Анатолій Кінах.

На важливості системних дій у зазначеній сфері, а також залученню наукового-технічного потенціалу наголосив і ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України Станіслав Ніколаєнко.

У рамках круглого столу президент УСПП Анатолій Кінах та ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України Станіслав Ніколаєнко підписали меморандум про співробітництво. Сторони планують проводити системні заходи щодо підвищення енергоефективності підприємств України.

Дана робота провадитиметься і в рамках партнерства УСПП та Національної академії наук України, з якою діловий союз також уклав відповідний меморандум про співпрацю та створив спільну робочу групу.

Управління комунікації і зв’язків з громадськістю

Next Post

У Фонді гарантування позик промислові підприємства можуть отримати до 150 тис. доларів кредиту на енергоефективні проєкти без застави

Чт Сер 5 , 2021
Фонд гарантування позик для промислових підприємств та додаткова програма їхньої підтримки – ключові питання, які обговорили під час наради в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура та представники Укргазбанку і Проєкту UNIDO/GEF UKR IEE.